Країні потрібні небайдужі, або Беремо курс на лідерство

У новому 2022 році редакція та автори журналу «Методична скарбничка вихователя» продовжать працювати із найгострішими завданнями дошкільної освіти й виховання. Утім, якщо минулого року ми були зосереджені на розвитку в дошкільників навичок критичного мислення, то цьогоріч прагнемо приділити увагу формуванню соціально-громадянської компетентності дітей, а також вихованню в них базових особистісних якостей, закладанню основ лідерства.

Чому вибір припав на лідерство

Складна соціально-економічна й політична ситуація в нашій країні зумовила особливу соціально-громадянську активність співвітчизників й підняла хвилю добродіяння. Проте водночас оголила та загострила проблему соціального споживацтва, так званої «соціальної анемії», притаманної величезному пласту представників різних вікових груп громадян. І щоб виправити становище й зрушити позитивні зміни в країні, необхідно насамперед змінити систему цінностей суспільства. Адже успішне життя країни значною мірою залежить від соціальної активності її громадян, їхньої особистісної зрілості. Тож необхідно, починаючи вже з дошкільного дитинства, формувати в дітей активну життєву позицію, здатність успішно взаємодіяти з іншими для досягнення мети та подолання труднощів.

За якими принципами організовувати освітній процес

Для того щоб успішно розв’язувати заявлені освітні завдання, кожен з випусків журналу орієнтуватиме педагогів на забезпечення єдності трьох основних вимог:

• організовувати освітній процес на демократичних засадах;
• підтримувати ровесницькі стосунки дітей;
• спрямовувати дитячо-батьківські стосунки на формування основ лідерства.

Усі ці умови найліпше забезпечує проєктна модель організації освітнього процесу, якій ми залишаємося вірними вже кілька років. Адже під час реалізації проєктів у повній мірі проявляється дитяча активність та самостійність, а педагоги мають змогу розвивати й підтримувати дитячі ініціативи. Проєктна модель організації освітнього процесу складається з чотирьох потижневих мініпроєктів: пізнавального, дослідницького, соціального й творчого. Кожен з них має свої особливі цілі, але всіх їх об’єднують спільні риси:

• наявність стартового інтегрованого заняття, що задає смисли всім іншим видам активності дітей у межах теми;
• перевага індивідуальних форм пізнавальної діяльності над загальногруповими;
• пріоритет спільно-розподіленої діяльності із «включеністю» кожної дитини, яка свідомо сприймає і проживає всі моменти дня.

До того ж кожне число журналу впродовж року ми присвячуватимемо одній із особистісних якостей, які варто розвинути в дошкільників. «Зірками» журналу будуть самостійність, дружність, відповідальність, толерантність, активність тощо. Завдяки проєктній діяльності й вихованню лідерських якостей вихователі зможуть поступово вибудувати цілісну систему формування соціально-громадянської компетентності дітей.

Що ж готує січень? Використовуючи дидактичні матеріали першого числа журналу, рекомендуємо націлено попрацювати над вихованням в дошкільників самостійності (див. Додаток).

Що слід опрацювати в межах теми «Я прийшов»

Відкриває тематичну палітру 2022 року тема «Я прийшов». Мета її реалізації — допомогти дітям замислитися про себе — Хто я? Який/Яка я? Що мене цікавить? Що я люблю? Що я вмію? Чого хочу навчитися? А також більше дізнатися про товаришів, знайти те спільне, що вони мають, і те, чим відрізняються.

Розглянемо, якими смислами наповнити кожен з тематичних проєктів.

1. Пізнавальний

Роботу за темою традиційно розпочніть із пізнавального проєкту. Під час стартового заняття на тему «Хто я? Хто ти?» та наступних активностей допоможіть дітям усвідомити, як важливо вміти правильно презентувати себе, аби інші люди зрозуміли, хто ти, який ти. При цьому не менш важливо дізнатися якомога більше й про своїх співрозмовників. Цю інформацію підкажуть їхні дії, слова, емоції.

Організуйте ігри та вправи, під час яких діти зможуть повправлятися складати свій образ — розповідати про зовнішність, бажання, інтереси, уміння тощо. А під час спільної діяльності допоможіть їм виявити те, що об’єднує й робить їх командою.

Окрему увагу приділіть імені кожної дитини. Обговоріть, навіщо людям потрібні імена, спонукайте поміркувати, що замість імені мають, до прикладу, тварини й речі. Зверніться до досвіду дошкільників і спонукайте пригадати історію свого імені — чому його обрали батьки, чи є в ньому якийсь цікавий смисл. Запропонуйте вихованцям звернутися за цією інформацією до батьків.

2. Дослідницький

Уміння дітей характеризувати себе, описувати й оцінювати за різними параметрами продовжуйте формувати й під час дослідницького проєкту. Зверніть увагу вихованців на їхні антропометричні дані, спонукайте розмірковувати про зміни, які відбуваються в процесі дорослішання, шукати спільні й відмінні риси між однолітками. Зрештою, підведіть дітей до висновку, що всі люди різні.

Перш ніж братися до антропометричних замірів, пригадайте з дошкільниками, як діяти з різними інструментами вимірювання й фіксувати результати. Для цього використайте звичні речі групового приміщення. Вміння визначати величину предметів дасть змогу дітям у майбутньому добре орієнтуватися в навколишньому середовищі, влучно оцінювати ситуацію, щоб адекватно діяти в ній.

3. Соціальний

Стартове заняття в межах третього, соціального, проєкту дещо відрізнятиметься від решти занять структурно. Адже основна його мета — у форматі спільного полілогу допомогти дошкільникам визначити суть поняття «самостійність», опрацювати важливі проблемні запитання. Наприклад: «Чому не в усіх справах можна бути самостійним?», «Що необхідно знати й уміти, щоб стати самостійним?», «Чому важливо бути самостійним?».

Під час наступних активностей зосередьте дітей на своєрідному самоаналізі — раз по раз спонукайте обговорювати, що вони вже вміють самостійно, чого ще прагнуть навчитися, хто їм у цьому може допомогти, які справи ліпше робити разом з дорослими/однолітками. У цьому напрямі діяльності радимо реалізувати з дошкільниками й літературний проєкт за змістом оповідання Леоніда Пантелєєва «Велике прання».

4. Творчий

Творчий проєкт присвятіть обговоренню дитячих хобі та вподобань. Створіть умови, у яких кожна дитина зможе представити свою улюблену справу. При цьому інших дітей спонукайте з увагою та інтересом ставитися до хобі своїх товаришів, підтримувати їхні виступи. За нагоди обміркуйте з вихованцями, чи буває так, коли різних людей об’єднує одна улюблена справа та що може стати їхнім спільним хобі.

Наприкінці теми, аби визначити, наскільки дошкільники опанували заявлені компетентності, рекомендуємо провести діагностичний день «День самоуправління». На початку дня організуйте для вихованців уведення в тему, а наприкінці — залучіть їх до рефлексії. Основну ж частину дня проживіть у три етапи: «Я можу — ми можемо», «Я для себе та для інших, інші для мене», «Наші хобі та вподобання». На кожному з етапів пропонуйте вихованцям виконувати групові й індивідуальні завдання. Суть такої діяльності в тому, щоб дати змогу їм діяти максимально самостійно, за мінімальної участі дорослих. Діагностичний день допоможе дошкільникам узагальнити набуті знання й закріпити навички, а педагогам — скорегувати подальшу роботу з формування в дітей такої важливої якості особистості, як самостійність.

1. Пізнавальний
2. Дослідницький
3. Соціальний
4. Творчий

Отже, ми окреслили завдання й обрали засоби їхньої реалізації. Тепер час втілити задумане. Сподіваємося, ви, колеги, приєднаєтеся до нашої справи!

Додаток

Про самостійність як одну з базових якостей особистості

Самостійність — вольова якість особистості, яка полягає в здатності діяти незалежно від прямих вказівок і сторонньої допомоги, а також — ініціювати власні рішення, покладатися на особистий життєвий досвід і нести відповідальність за наслідки власного вибору. Іншими словами, самостійність — це особистісна відповідальність.

Ідея, яку мають засвоїти діти
Є події, які відбуваються у нашому житті самі собою, і вплинути на це людина не може. Приміром, незалежно від наших бажань чи дій відбуваються природні явища: зміна пір року, місяців, частин доби, кругообіг води в природі тощо. Але дещо людина у своєму житті визначає й вирішує самостійно: приймає рішення, обирає друзів, спосіб життя, цінності, життєвий шлях, професію.

Результат, якого потрібно досягти педагогам

Дитина має усвідомити:

• що не все в житті залежить від людини;
• із тим, що відбувається в природі саме собою, треба рахуватися;
• її «знаю» і «можу» буде зростати з нею, якщо вона докладе до цього зусиль;
• власну незалежність і свободу дій забезпечує умілість.

Дитина має вміти:

• сформулювати свої наміри;
• обрати доцільний спосіб виконати завдання;
• звернутися по допомогу за необхідності.

Для того щоб виховати у дітей таку базову якість особистості, як самостійність, під час організації освітнього процесу важливо:
• довіряти дитині — це сприяє формуванню відповідальної самостійності;
• домагатися відкритого визнання «я це можу/не можу зробити сам», «мені потрібна допомога» та обговорювати його з дитиною/дітьми;
• формувати підтримувальну взаємодію, за якої головне — не досягнути результату, а залучити дитину до спільної справи, забезпечити її включеність у процес роботи над завданням;
• частково делегувати повноваження дітям, щоб поступово привчати їх діяти самостійно;
• відзначати неперервні, навіть найменші зміни в процесі оволодіння вмінням під час різних видів діяльності;
• надавати пріоритет командним формам діяльності перед загальногруповими.