Що таке самостійність?
Вихователь розміщує в різних місцях кімнати картки зі словами: самовар, самокат, самохід, самоскид. Відтак зачитує дітям написане й пропонує по черзі вимовити кожне слово. Обговорення: Що спільного мають усі ці слова? (Частинку «само-».) Що кожен з вас уміє робити сам? (Я вмію… Я можу… Я навчився…)
Мотивація
Гра з обручами. Вихователь пропонує дітям розглянути сюжетні картинки, на яких зображені різні справи людей. Відтак кладе на підлозі два гімнастичні обручі — синій і червоний — так, щоб вони, перетинаючись, утворювали ще один сектор. При цьому спонукає дітей розсортувати картинки: у синій обруч покласти ті, на яких зображені справи дорослих, у червоний — ті, де намальовані дитячі справи, а в сектор на перетині — ті, що зображують справи, які діти й дорослі можуть робити разом.
Обговорення: Чому потрібно звертатися по допомогу? Кого можна попросити про допомогу? Як гадаєте, чому надавати допомогу можна лише за умови, що людина згодна її прийняти? Чому деякі дії дитина має вміти робити самостійно?
Термінологічний розбір поняття
Полілог «Що таке самостійність». Що означає словосполучення «само собою»? Тобто, що відбувається без нашої участі? Що означає слово «сам»? Чи змінюється протягом життя те, що людина здатна зробити самостійно? Від чого це залежить? Як ліпше: коли все вмієш робити самостійно чи коли хтось усе робить замість тебе? Як ви розумієте вислів «Хто що вміє, те й діє»?
Вихователь пропонує дітям розглянути сторінку в книжці чи словнику, де є визначення слова «самостійність». Відтак, узагальнюючи їхні відповіді на запитання, коротко пояснює суть цього поняття.
Робота в підгрупах
Вихователь пропонує дітям вигадати й намалювати символьні позначки, які, на їхню думку, передають суть поняття «самостійність». При цьому спонукає аргументувати, чому вони відтворили те чи те зображення.
Після цього вихователь запрошує дітей до гри — пропонує показати «самостійність» за допомогою рухів, жестів та різних поз тіла.
Спільна творча діяльність
Виготовлення колажу. Вихователь читає дітям вірш Грицька Бойка «Я вже велика дівчинка»:
Мене мама, як маленьку, умивала
І щоранку дві косички заплітала.
Заплітала мені мама дві косички,
Одягала черевички, рукавички.
А тепер скажу я мамі, що такою
Вже не хочу бути більше я малою.
Сама буду я щоранку умиватись,
Заплітатись, узуватись, одягатись.
Ще й найменшенькому братику Андрію.
Черевички узувати я зумію.
Обговорення: Які справи замість дівчинки робила мама? Що дівчинка вирішила робити самостійно?
Вірша вихователь пропонує дітям об’єднатися в дві команди. Кожна з них має дібрати картинки й створити колаж. Перша — на тему «Що може зробити дитина самостійно», друга — на тему «Що може зробити дорослий». Після того як завершать роботу, діти разом розглядають обидва колажі. Обговорення: Які справи спільні і для дітей, і для дорослих? Із чим на першому/другому колажі ви не погоджуєтеся? Що, на вашу думку, варто змінити?
Рефлексія
Вправа «Так — ні». Вихователь пропонує дітям висловити своє ставлення до дії, яку він називатиме. Якщо вони так роблять, то стають праворуч від вихователя, а як — ні, то ліворуч. Наприклад: «Я сам вранці прокидаюся. Я сам умиваюся, розчісуюсь, чищу зуби. Я сама заплітаю коси. Я сам зав’язую шнурки на взутті. Я сам застібаю ґудзики. Я сам читаю книжки. Я сам граю на комп’ютері. Я сам заробляю гроші. Я сам чищу килим пилососом».
Висновок: Діти лише вчаться робити деякі справи. Поки що не все вони можуть зробити самостійно. Але якщо не пробувати, то ніколи нічого не навчишся.
Виклик